понедельник, 22 июня 2015 г.
Встреча 268 - Обсуждение
Как всегда в понедельник, стартует обсуждение следующей встречи. Пожалуйста, оставляйте ваши предложения, где, в какой день, в
какое время вы хотели бы провести следующую встречу киевского разговорного клуба японского языка, и на какую тему вы
бы хотели поговорить в комментариях к этому сообщению.
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
Планирую быть, если будут еще желающие. Место - где-то в центре. День - лучше суббота, время - стандартное.
ОтветитьУдалитьЭтот комментарий был удален автором.
ОтветитьУдалитьБраття, оголошується ПОСПОЛИТЕ РУШЕННЯ*!
ОтветитьУдалить(*Посполите рушення (тобто «приведення народу в рух [в усіх значеннях слова]») – загальношляхетське полчення в Речі Посполитій XIII—XVIII ст. Скликалося за наказом короля. До місця збору повинні були з'являтися усі шляхтичі, що «могли тримати шаблю» , солтиси, а також духовні особи, які володіли маєтками. П. р. складалося з дрібних шляхтичів, лицарів, війтів, з надвірних загонів великих феодалів. Допоміжною силою П. р. були селяни і городяни.)
В нашому випадку, якщо коротко – це загальна мобілізація всіх, хто взагалі хоч щось може для замисленої справи).
Нам потрібно двом Японцям – поки вони ще в Київі (а це буде до вівторка) провести хоч якусь своєрідну* екскурсію, щоб їхнє перебування тут не пройшло даремно.
Не раз уже «Ханашікай» кидав клич для проведення екскурсій нашим Японським гостям – і певен, що й цього разу буде кому відгукнутися.
*Казав про екскурсію «своєрідна» - тому що треба не просто розказати про нашу історію та культуру – а й «ввести в східноєвропейський історичний контекст». На відміну від Росіян, Німців чи Поляків, Японці геть не мають того уявлення про Європейські звичаї та культурний простір, що ми. Адже вони – представники цивілізації зовсім іншого типу (Далекосхідної). Тому багато чого їм треба пояснити не просто «з нуля», - а «з прив*язкою» до їхнього власного культурно-історичного бачення. Інакше кажучи – враховувати їхній власний світогляд та історичні стереотипи.
Я добре знаю українську історію, культуру і традиції, символи України (хата, рушник, сало, «козацьке бароко», Гетьманщина тощо))), наш менталітет – спеціально цим цікавився і читав (і екскурсії не раз проводив…). Але не зможу геть усе це розповісти японською – тому потрібна поміч «людѣй знаючихъ, ȥáџнихъ, в наукахъ мнѠгихъ натасканнихъ». Тобто нам треба провести Японців, як не крути, групою. І чим більше народу – тим краще.
Інформаційний матеріал екскурсій (тобто що саме розповідати) – беру на себе, але ось перекласти пропозицію зустрітися, і більшу частину самої розповіді – тут я сам вже ніяк не впораюся.
(Причому, що всілякими «специфічними» словами і термінами, котрі стосуються історії, культури, традицій та архітектури я загалом володію і зможу пояснити їхнє значення (чого сам не знаю – не говорю і не називаю).)
План пропонується такий:
ПОНЕДІЛОК. Оскільки того дня УСЕ, як назло, зачинене – нам не лишається нічого іншого, як показати Японцям пам*ятки архітектури (до них-бо, благо, заходити і брать квитки не треба!). Зрештою, а як же без цього – бачить Київ і нічого не знати, де найцінніші споруди! Наголошую – я мистецтвознавець, тому з інформацією проблем не буде.)) Проблеми з японською мовою.((
(Далі буде)
(Продовження)
ОтветитьУдалитьОтже, пропонований маршрут:
Золота брама (не «ворота»: ворота – це самі створи, що відкриваються)));
Софійський собор (а конкретно – Брама Заборовського і Дзвіниця);
Михайлівський Золотоверхий Собор
Спускаємося на Європейську Площу, і звідти автобусом піднімаємося до М «Арсенальна», де сходимо.
Йдемо хвилини 3 до Парку Слави, милуємося панорамою Лівого берега і схилів Дніпра. Це обіцяє бути непоганою розрядкою.
Далі – два варіянти:
1. Якщо територія Лаври відкрита – заходимо, і оглядаємо її як архітектурний комплекс (бо музеї ж – зачинені).
2. А як зачинена і сама Лавра взагалі – гуляємо парком і схилами Дніпра (благо там і сходи й стежі обладнані).
Там само можна і поїсти, якщо брати їжу, як на пікнік з собою.
Зрозуміло, що по ходу – пару слів про кожну зі згаданих архітектурних споруд. Це – моє.
ВІВТОРОК. Неодмінно потрібно показати Японцям Музей Народної Архітектури та побуту – Пирогів. Це чудова можливість не водити Японців по всій Україні від Полісся і Сходу (якраз!!!) до Карпат – а показати все за один раз і в усьому розмаїтті. Інтер*єр хат і «український народний феншуй» - це те, а чому варто зосередитися. Розповідать там можна – непочатий край! (Покуть = токонома, призьба = енґава, і т. д. і т. п. ))))))).
Про деякі тонкощі народної культури (причому різних регіонів України) – знаю достатньо для повноцінної екскурсії. Про козаків, опришків, карпатських камі (神) )), правила будування народної хати, обряд ткання рушника (як магічного артефакту!) – оце все можу коротко, але грунтовньо розповісти. (Хіба, звісно, якщо хтось знає це краще – покірно складаю повноваження!).
Взагалі в Пирогові дуже органічно поєднана органічна (тобто з органіки – бо ж деревляна!) народна архітектура （民俗の建築） і природа – а Японці це взагалі традиційно дуже люблять.
Тому годі знайти кращого відпочинку – кажу це як людина, яка походила по більшості наших музеїв та посмугувала історичний центр Київа.
НЕОБХІДНА ІНФОРМАЦІЯ!!!:
1. Вхідний квиток на територію Пирогова – 30 грн (якщо Ви тільки не учасник АТО чи інвалід).
2. Каса Музею працює з 10:00 до 17:00. До 17:30 всі відвідувачі повинні полишити територію Пирогова.
3. Брати з собою ОБОЗ!!! (Цебто харчі: ціни в «ресторанах» Пирогова н тільки зашкалюють, а ще й некоректно подані…)
4. Розпалювати багаття, торкатися експонатів усередині хат (тобто лавок, бочок і всіляких знарядь праці), ломитися в зачинені двері хат і церков, виймати колоди зі стін хат, калатати в дзвони експонатних церков, співати російських націоналістичних маршів або навпаки – кричати, хто такий Путін (всі вже й так це знають), в музеї ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!
(Зі знаком оклику – це так у них там на сайті написано…)
5. Зате ось бенкетувати на природі (ігноруючи доволі-таки посередню кухню їхніх «корчем») – МОЖНА!!! Чим і пропонується громаді скористатися. Тим більше, що місце для цього є – поле коло вітряків, повз які ми проходитимемо дорогою назад.
Ну ось, здається, і все.
Прошу шановну громаду спільно визначити час і місце зустрічі.
Дістатися до музею можна так (2 варіянти):
1. мікроавтобус № 496 від сь. М «Лук*янівська» – під*їдждає просто впритул до входу в Музей. До центрального входу Музею.
• 2. тролейбус №11 від ст. М «Виставковий центр» – як приїдемо, хвилин 10 ще треба буде прочухрати від зупинки тролейбуса до входу до Музею.
З чого виходячи, нумо планувати.
Олексій (японською – オレクシ),
Ваш зичливий приятель))